Психолого-педагогічний супровід діяльності
Ніжинського Будинку дітей та юнацтва
Дворська Вікторія Віталіївна -
практичний психолог НБДЮ
ПСИХОЛОГ РАДИТЬ:
9 чарівних фраз, які роблять примхливого малюка слухнянішим
Поради психолога в умовах дистанційного навчання
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ ЩОДО ТЕМИ АНТИБУЛІНГУ
ОРГАНІЗАЦІЇ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ПРОБЛЕМАМИ БУЛІНГУ В УКРАЇНІ
Поради спеціалістів: як підготувати дитину до школи?
Ігри та заняття для розвитку самооцінки в дитини
Похвала може не бути ключем до розвитку самооцінки та внутрішньої мотивації в дитини. Але їх можна розвинути за допомогою ігор. Ось деякі з них.
1. «Я»
Чи любить себе ваша дитина? Пишається вона своїми досягненнями чи, натомість, соромиться власних недоліків?
Це просте заняття допоможе вам знайти відповіді на ці питання.
Вам знадобляться: діаграмний або креслярський папір, старі журнали, клей, ножиці, фломастери.
Як виконувати
1. Попросіть дитину написати на аркуші паперу слова, які її характеризують. Це можуть бути позитивні й негативні характеристики.
2. Потім запропонуйте зосередитися тільки на позитивних словах, які люди говорили про дитину.
3. Наклейте фотографію дитини в центрі аркуша паперу.
4. Запропонуйте дитині заповнити місце навколо її фотографії позитивними словами, які її характеризують.
5. Отриманий колаж розмістіть у кімнаті дитини. Це посилить її позитивне самосприйняття.
2. Перерахуйте життєві досягнення дитини
Ефективний спосіб підвищити самооцінку дитини – нагадати їй про її успіхи.
Вам знадобляться: аркуш паперу, ручка.
Як виконувати
1. Дайте дитині папір і ручку.
2. Напишіть на першому аркуші її життєві досягнення. Залиште внизу місце, щоб можна було продовжити цей список.
3. Щоб нагадувати дитині про те, що вона має великий потенціал, запропонуйте їй кожного дня перед сном розповідати про свої досягнення.
Щоденне перерахування досягнень нагадує дитині, що вона здатна на більше, розвиває її впевненість у собі.
3. Позитивний досвід
Це може бути групове заняття, яким можна займатися з друзями або сім'єю.
Вам знадобляться: ваза або коробка, картки, місце для гри.
Як виконувати
1. Запропонуйте дітям стати в коло, видайте їм по одній картці.
2. Запропонуйте дітям записати свої імена на картках і покласти у вазу. Перемішайте картки.
3. Кожна дитина повинна витягнути картку з чужим ім'ям і написати на ній одну позитивну якість цієї людини.
4. Зберіть картки і знову покладіть їх у вазу.
5. Поверніть картки їх власникам і дозвольте їм прочитати, що про них написали інші.
4. «Я боюся, але ...»
Страх здатний перешкодити людині займатися чим-небудь. Це заняття допоможе дитині зустрітися віч-на-віч зі своїми страхами.
Вам знадобляться: папір і ручка.
Як виконувати
1. Попросіть дитину перерахувати на папері свої страхи. Наприклад, вона може боятися ходити в басейн через зайву вагу, виступати перед публікою або запрошувати когось на побачення. Речення повинні мати такий вигляд: «Я боюся ходити в басейн, бо ...», «Я боюся виступати перед людьми, тому що ...».
2. Другий крок – уявити, як дитина робить те, чого вона боїться. Нехай вона уявить, як записується в басейн або виступає перед публікою.
3. Формуйте в дитини звичку: кожного разу, записуючи свої страхи, вона повинна написати можливі результати, якщо спробує зробити те, що викликало побоювання. Разом з негативними наслідками вона повинна написати фрази на зразок: «Навіть якщо я буду дуже хвилюватися, виступаючи публічно, нічого страшного не станеться». Це полегшить страхи дитини.
5. Заняття для матері й доньки
Мати – найсильніший приклад для наслідування в житті маленької дівчинки. Це заняття допоможе дівчинці підвищити свою самооцінку.
Вам знадобляться: ватман, фломастери або маркери.
Як виконувати
1. Зробіть два плакати, на яких напишіть «Я» великими об'ємними літерами, щоб усередині можна було вписати текст.
2. Подібним чином зробіть ще два плакати з написами «Моя мама» і «Моя донька».
3. Дайте доньці плакати з написами «Я» і «Моя мама» та запропонуйте їй вписати в контур букв позитивні слова про себе і вас. Два інші плакати заповніть самі.
4. Після цього обміняйтеся плакатами і прочитайте, що на них написано. Найважча частина цього заняття – мотивувати доньку написати щось позитивне про неї саму.
6. Відповідальні обов'язки
Дитина розвиває почуття власної гідності, знаючи, що їй довіряють. Кращий спосіб зробити це – доручити дитині відповідальну роботу.
Як виконувати
1. Складіть список завдань, які під силу виконати вашій дитині (наприклад, поливати кімнатні рослини, гуляти із собакою, пилососити квартиру тощо).
2. Кожного разу, коли дитина успішно виконує роботу, хваліть її, але не перестарайтеся. Якщо вона робить помилки, допоможіть їй виправити їх, але не наголошуйте на цьому. Це зміцнить упевненість дитини в собі, поліпшить її самосприйняття.
7. Візуалізація
Наші негативні думки можуть настільки обтяжувати нас, що ми не в змозі уявити собі щось приємне. Якщо ваша дитина проживає саме такий період, їй допоможе це заняття.
Вам знадобиться: спокійне місце, де дитина зможе розслабитися.
Як виконувати
1. Дізнатися, чому дитина має негативне ставлення до самої себе або чого вона боїться.
2. Наприклад, якщо вона хвилюється через навчання або заняття спортом, зосередьтеся на цьому.
3. Запропонуйте дитині уявити й записати ідеальний результат події, якою вона так стурбована.
4. Потім запропонуйте дитині закрити очі й уявити, як вона почуватиметься, якщо та чи інша подія станеться.
5. Запропонуйте їй записати, як вона почувається, коли візуалізує ідеальну ситуацію і те, що вона думає про себе.
8. Зміна внутрішнього діалогу
Негативний внутрішній діалог є суттєвим фактором, що спричиняє впевненість дитини в собі. Незалежно від того, що говорять інші, ваша думка про самого себе – це те, у що ви справді вірите. Це заняття допоможе дитині поміняти негативний внутрішній діалог на позитивний.
Вам знадобляться: папір і ручка.
Як виконувати
1. Поділіть аркуш паперу на дві колонки. В одній напишіть: «Негативні переконання», у іншій – «Позитивні переконання».
2. Запропонуйте дитині записати в першій колонці всі її негативні переконання про саму себе.
3. Після цього допоможіть їй перетворити негативні переконання на позитивні. Твердження повинні бути чіткими, відповідати здібностям дитини.
Спочатку ви можете показати дитині приклад. Розкажіть їй, як ви міняєте негативні переконання про самого себе на позитивні.
Ваші переконання дитини в необхідності мислити позитивно можуть не спрацювати. Діти більше діють на основі своїх почуттів, ніж переконань. Залучати дитину до дій, що нагадують їй про її здібності, більш дієво, ніж розповідати їй про позитивне мислення. Пам'ятайте, що ви маєте великий вплив на дитину. Використовуйте цей вплив, щоб підвищити її самооцінку, але не перестарайтеся.
ПОРАДИ БАТЬКАМ, ЯКІ ПРАГНУТЬ РОЗВИВАТИ
ЗДІБНОСТІ СВОЇХ ДІТЕЙ
1. Не стримуйте розкриття потенційних можливостей психіки.
2.Уникайте однобокості в навчанні та вихованні.
3. Не позбавляйте дитини ігор,забав,казок,створювати умови для виходу дитячої енергії,рухливості,емоційності.
4. Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб(почуття безпеки,кохання,повага до себе та оточуючих),оскільки людина,енергія якої пригнічена загальними проблемами,найменше спроможна досягти висот самовираження.
5. Залишайте дитину на самоті й дозволяйте займатися своїми справами. Пам’ятайте: «Якщо ви хочете своїй дитині добра,навчіть її обходитися без вас».
6. Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до невдач. Уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини.
7. Будьте терплячими до ідей, поважайте допитливість, запитання дитини. Відповідайте на всі питання, навіть, якщо вони, на ваш погляд, виходять за рамки дозволеного.
8. Навчати слід не того, що може сама дитина, а того, що вона опановує за допомогою дорослого, показу, підказки.
ЗАПОВІДІ БАТЬКІВСТВА
Одвічне питання турбує не одне покоління батьків: як виховувати дитину? Що робити, аби вона виросла доброю людиною, розкрившись усіма своїми здібностями, аби змогла віддати людям те, з чим прийшла у світ?
Чимало вчених у різний час обґрунтовували своє бачення батьківської педагогіки. Світова психолого-педагогічна думка виробила ряд цінних настанов, які з урахуванням сучасного практичного досвіду лягли в основу прийнятих у Міжнародний рік дитини десяти правил поведінки батьків, своєрідного кодексу любові, що його мають дотримуватися ті, кому Богом призначено плекати найдорожчий скарб - їхніх дітей.
1.Люби свою дитину!
Радій її присутністю біля тебе, приймай її такою, яка вона є, бо то твій паросток, твоє створіння. Не ображай і не принижуй її, не розхитуй її віри у себе, не завдавай болю несправедливим покаранням, не відмовляй у твоїй довірі, дай їй привід любити тебе.
2.Оберігай своє дитя!
Захищай дитину від фізичних та душевних небезпек, навіть якщо доведеться жертвувати власними інтересами й ризикувати своїм життям. Не зважай ні на що, коли йдеться про твоє дитя, про твою дивну квітку, яку можуть знівечити.
3.Будь добрим прикладом для своєї дитини!
Прищеплюй до духовних вартостей свого народу і сам живи, дотримуючись його традицій. Стався до дитини з великою відповідальністю. Їй потрібне таке домашнє вогнище, де сім’я дружна, де шанують і люблять людей похилого віку, де підтримують тісні та щирі зв’язки з усім родом і друзями. Вона має жити у такій родині, де панують чесність, справедливість, скромність, гармонія у всьому. Подружня зрада, заздрість, матеріальне збагачення у нечесний спосіб, досягнення тієї чи іншої вигоди, хай навіть і для дитини, за допомогою безпринципних зв’язків і вчинків украй негативно позначається на моральному становленні особистості людини, яка діятиме завтра за зразком твоєї поведінки.
4.Грай зі своєю дитиною!
Віддавай дитині стільки часу, скільки необхідно для її розвитку, менше зважай на свої власні інтереси, бо інтереси дитини водночас і твої. Багато розмовляй з нею, не відвертайся, коли вона щось говорить: може, саме в ту мить дитина звіряєтьсятобінайбільшимитаємницямисвого життя. Грай з нею так, як їй подобається, приймай серйозно її гру, світ її уяви.
5.Працюй зі своєю дитиною!
Допомагай дитині, коли вона намагається взяти участь у якійсь справі (у квартирі, на садибі, городі). Коли підросте, потроху залучай до праці з людьми і для людей. На дозвіллі під час канікул не бідкайся, що вона втомиться від робота, бо для неї праця з дорослими — то погляд у майбутнє.
6.Дозволь дитині набувати життєвого досвіду, нехай навіть не безболісного, але самостійного!
Дитина визнає лише такі враження, які пережила самостійно, а твій власний життєвий досвід (хоч як тобі прикро) часто-густо не важить для неї нічого. Тож дай їй змогу самій «збирати свою скриню», навіть якщо тут існує певний ризик. Надмірна опіка й тепличні умови життя можуть виплекати соціального інваліда.
7.Покажи дитині можливості й межі людської волі!
Розкривай перед дитиною чудові можливості розвитку й самоутвердження людської особистості відповідно до її особливостей та обдарованості. Водночас показуй на прикладах, що кожен має визнавати норми співжиття і дотримуватися їх у родині, в колективі, у суспільстві.
8.Привчай дитину бути слухняною.
Стеж за поведінкою дитини й спрямовуй її так, щоб учинене нею не завдавало шкоди а ні їй самій, а ні будь-кому. Не обминай моментів, коли вона негарно поводиться у твоїй присутності, зауваж і поясни, чому треба чинити саме так, а не інакше, — для неї це буде наукою. Винагороджуй за додержання уставлених правил, однак у разі нагальної потреби наполягай на шануванні їх за допомогою розумного покарання.
9.Чекай від дитини лише таких думок та оцінок, на які вона здатна на даному етапі свого розвитку і які може підказати її власний досвід!
Мине багато часу, доки дитина навчиться орієнтуватись у складному світі, що оточує її. Допомагай їй, скільки зможеш, і вимагай від неї власної думки чи самостійного висновку тільки з урахуванням реалій її вікового розвитку і вже набутого досвіду.
10. Давай дитині змогу набувати такі враження, які полишатимуть вартісні спогади!
Дитина, як і дорослий, «живиться» різними враженнями, які знайомлять її з довкіллям і життям інших людей. Дбай про те, щоб вона бачила, чула й відчувала якомога більше цікавого для себе, щоб збагачувалася корисними знаннями і добрими почуттями.